Аграрний 2020-й: що буває, коли понад рік не працює Міністерство аграрної політики

У буремний 2020 рік країна вже увійшла без міністерства АПК, до цього урядовці пів року налагоджували роботу Мінекономрозвитку із новими функціями аграрної політики.

Весілля

Трошки повернемось у 2019 рік. У новому складі Кабміну, на чолі із Олексієм Гончаруком, Міністерству аграрної політики тоді не знайшлось місця і його об’єднали із Міністерством економічного розвитку. Нормального пояснення такого об’єднання українська аграрна спільнота так і не почула, в інформаційному полі можна було дізнатися лише дещицю про «скорочення кількості чиновників». Тим часом в експертному середовище складно було знайти прихильника ліквідації МінАПК. Від осені 2019 року починається процес об'єднання двох міністерств. Аграрним напрямком при МЕРТ дають опікуватись заступнику, йде реорганізація та поглинання структур. Починається інвентаризація майна колишнього Мінагро.

Читайте також: Аграрний 2020-й: закони, які найбільше вплинули на агробізнес

2020 рік приніс надію на повернення профільного міністерства аграрної галузі. 17 січня, на тлі скандалу із прослушкою наради Олексія Гончарука, президент Володимир Зеленський вперше каже про роз'єднання Мінекономрозвитку та Мінагрополітики. З цього часу і точились розмови, коли все ж таки це станеться? Але розлучення затягнулось аж до грудня.

Побут

Головною проблемою відразу стають міжнародні зустрічі. Український аграрний сектор представлено на рівні заступника міністра, в той час, коли на перемовини країни відряджають міністрів. Для деяких країн, особливо східної частини півкулі, це стало проблемою. В середині країни аграрне лобі послабшало, для журналістів поскладнішав доступ до статистики аграрного напрямку.

Серйозним викликом, який запустив ланцюгову реакцію проблем, для Мінекономрозвитку стає втрата 385 тис. га озимих культур через тривалу посуху. Найбільше потерпає Одеська область. Там повністю загинули озимі на площі у 310 тис. га. На інших полях аграрії фіксують значне зменшення врожаю. В набат почали бити ще під час безсніжної зими. Але з боку міністерства не було зроблено жодних кроків. Відсутня і компенсація за втрачений врожай. Наприкінці літа країну накриває масове невиконання форвардних контрактів. Фермери вказують на посуху, трейдери кажуть про саботаж договорів заради продажу врожаю за значно більшою ціною, а ніж укладались договори. Міністерство економічного розвитку в цьому спорі виступає модератором. Позитивним наслідком посухи 2020 року можна вважати розроблення законопроектів щодо агрострахування та водокористування. На 2021 рік закладається держпітримка для розвитку систем зрошення.

Читайте також: Агрострахування: бути чи не бути

«Ми в аграрному комітеті парламенту понад пів року б’ємось за роз’єднання Мінекономрозвитку та Мінагро. Аграрний сектор, який приносить країні 20 % ВВП та майже 50% валютної виручки, за період об’єднання діяв сам по собі. Фермери залишились без аграрної політики, яка мала б сьогодні працювати на нашу країну», - заявив секретар Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

«Мій перший виступ з трибуни Ради, під час ліквідації міністерства, де був ще присутній президент, містив заклик: «Отямтесь!» Це міністерство опікується галуззю, яка забезпечує продовольчу безпеку. Півтора роки аграрні асоціації тааграрна наука просили відновити міністерство», - каже член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Вадим Івченко.

Тим не менш, у 2020 році повним ходом йде імплементація земельної реформи, розширено доступ сільгоспвиробників до кредитування, програмою скористалися понад 4,2 тис. суб’єктів господарювання, які за рахунок додаткового фінансування змогли оновити лінії з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, побудувати сховища для зберігання овочів, фруктів та ягід, а також покрити інші виробничі витрати. Запроваджено Державний аграрний реєстр, вперше за часів існування держпідтримки реалізовано 99% закладених коштів. Скасовуються «соєві правки», Мінекономрозвитку звертає увагу на мережу с/г дорадництва, створюється консультативна підтримка аграріїв у питаннях оподаткування. Триває розробка важливих для галузі закнопроектів щодо захисту рослин географічних зазначень, ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Триває підтримка та унормування діяльності сільськогосподарської кооперації.

В Мінекономрозвитку бачать розвиток галузі на 2021 рік у продовженні кредитування та започаткуванні ефективного ринку страхування аграрних ризиків.

«У 2021 році і надалі надаватиметься підтримка сільськогосподарським товаровиробникам за напрямами, які довели свою економічну ефективність, зокрема, щодо здешевлення кредитів. Водночас, враховуючи, що з року в рік в Україні внаслідок несприятливих погодних умов спостерігаються значні втрати врожаю сільськогосподарських культур від нестабільних погодних умов (посухи, зливи, повені), виникає потреба у створенні ефективної моделі агрострахування. Тому, враховуючи потреби сільгосптоваровиробників, у 2021 році заплановано новий напрям державної підтримки – страхування врожаю», - повідомили в Мінекономрозвитку.

Розлучення

Скоріш за все, вищеназвані напрацювання віддадуть новоствореному міністерству АПК. 17 грудня Верховна Рада проголосувала за призначення голови Держгеокадастру Романа Лещенка міністром АПК. До політичної кар’єри Роман Лещенко керував аграрними компаніями «Агродар» та «Прогрес», що на Черкащині. У 2015 році його обрано депутатом Жашківської міської ради від Радикальної партії Олега Ляшка. У жовтні 2019 року, в розпал політичних баталій навколо відкриття ринку землі, президент Володимир Зеленський призначив Романа Лещенка уповноваженим президента із земельних питань. Далі владна кар’єра пішла вгору: 10 червня 2020 року Романа Лещенко призначено головою Держгекодастру, після, міністром АПК.

Роман Лещенко - Министр аграрной политики и продовольствия Украины. фото: agroexpert.ua

Із пріоритетів новий міністр назвав розвиток молочної галузі, зрошення, збільшення частки переробленої продукції в структурі експорту. Пріоритетом на найближчий час Роман Лещенко також назвав боротьбу із так званими «скрутками».

Читайте також: Очільник агрополітики: Що відомо про Романа Лещенка

«Я є прибічником максимальної дерегуляції та детінізації українського АПК. Досвід роботи у Держгеокадастрі показав, що в українському сільському господарстві використовують мільйони гектарів земель: чорнобильська зона, відомчі землі, в тому числі і міністерства оборони. Потенціал детінізації тільки за 2021 рік - понад $1 млрд надходжень до бюджету. Детінізація має відбутись за рахунок, зокрема, аграрного реєстру, де кожен буде сплачувати податки онлайн», - додав Роман Лещенко.

«Аграрній країні логічно мати відповідне міністерство, тому що воно дозволяє швидше вирішувати проблеми галузі. Це як мати авто чи не мати. Так, він потребує грошей на утримання, але він відкриває більше можливостей. Тому з ним краще. Нам необхідно вирішувати питання із консолідацією земель, необхідно вирішити питання зі зрошенням, нам необхідно хоча б розпочати питання пов’язані із тіньовим ринком землі. Тепер в Кабміні та парламенті ці аграрні питання будуть просувати люди із міністерськими повноваженнями», - підсумував заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

Після голосування за Романа Лещенка, в Кабміні відразу заявили, що міністерство будуть поновлювати шляхом скасування наказу про об’єднання із МЕРТ. Та ухвалили постанову № 1344, згідно з якою відновлення має завершитися до 1 лютого 2021 року.