2020 рік був щедрим на законодавчі ініціативи щодо органічного виробництва

Органічне виробництво є досить молодим та перспективним напрямком сільського господарства, а історія його розвитку в Україні вимірюється 5-10 роками. Національне законодавство потрібно насамперед  для того, щоб визначати єдині правила гри для всіх операторів ринку, щоб убезпечити ринок від сфальсифікованої продукції та створити підґрунтя для появи нових гравців.

2020 рік був досить щедрим на законодавчі ініціативи. Серед прийнятих нормативно-правових актів були: Постанова КМУ №1032, якою визначається та затверджується механізм сертифікації органічного виробництва та обігу органічної продукції, видачі сертифіката, його дубліката та форму, вносяться доповнення до детальних правил органічного виробництва та обігу органічної продукції з метою проходження сертифікації.

Серед прийнятих нормативно-правових актів були:

Постанова КМУ від 21 жовтня 2020 року №1032 «Про затвердження Порядку сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. №970». Даною Постановою визначається та затверджується механізм сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, видачі сертифіката, його дубліката та форму, вносяться доповнення до детальних правил органічного виробництва та обігу органічної продукції з метою проходження сертифікації (зафіксовано Постановою №970 від 23 жовтня 2019 року),

Порядок ведення трьох основних Реєстрів - Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, а також Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу (відповідні постанови КМУ від 12.02.2020 №87). Дані три Реєстри є вкрай важливими з точки зору забезпечення прозорого ринку органічної продукції, забезпечуючи повну та достовірну інформацію про сертифікованих виробників, їх потужності, походження продукції та її сертифікацію.

Важливими є також документ, який визначив та зафіксував Перелік речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва (Наказ Мінекономіки від 09.06.2020 №1073), а також Наказ Мінекономіки від 26.05.2020 №985, який визначив порядок ведення Переліку органів іноземної сертифікації.

Прийняті також порядки визначення та підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції та Порядок розгляду апеляцій на рішення органів сертифікацій.

Нагадаю також, що наказом Мінагрополітики №67 від 22.02.2019 року був затверджений державний логотип для органічної продукції, а тому споживачі за умов достатньої поінформованості зможуть чітко ідентифікувати саме ті продукти, що вироблені із дотриманням органічної технології.

Із інших проєктів нормативно-правового характеру, які знаходяться наразі на різній стадії погодження та прийняття, це проєкт наказу Мінекономіки «Про затвердження вимог до матеріально-технічої бази та інших об’єктів інфраструктури, необхідних для виконання функцій із сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції», проєкт наказу Мінекономіки щодо звітності у сфері органічного виробництва та проєкт наказу про порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва.

Ефективне національне законодавство неможливе у разі, якщо всі вищезгадані проєкти наказів та постанов не будуть прийняті в повному обсязі та із урахуванням позиції сектору. І це впливає не лише на міжнародний імідж України як постачальника органічної продукції, але й на організованість власне внутрішнього ринку, на ставлення споживачів до вітчизняних виробників, рівень їх споживацької довіри, а тому і на подальший розвиток цього сектору та появу нових продуктів та напрямів діяльності.