Три перешкоди до приходу інвесторів в український АПК

Аграрний сектор України наразі є однією з небагатьох галузей національної економіки, де зберігається інвестиційна активність, а також надзвичайний потенціал до розвитку. Україна демонструє провідні показники у світовому рейтингу серед експортерів та впевнено зберігає позиції аграрної держави. Про інвестиційну привабливість українського АПК зайвий раз говорити не потрібно, потенційні спонсори чудово знають про перспективність своїх капіталовкладень у дану сферу та готові миритися з усіма можливими проблемами та незручностями, котрі абсолютно компенсуються отриманим прибутком. Так, по підрахункам Міністерства аграрної політики, станом на березень цього року в аграрний сектор України інвестують більш ніж 60 держав – приклад говорить сам за себе.

Оптимістичні заяви, звісно вселяють надію та створюють відчуття, що позитивні зрушення вже зараз приносять свої перші результати, проте говорити про сприятливий інвестиційний клімат та умови ведення бізнесу у даній сфері ще занадто рано.

Зараз йде процес створення умов для ефективної діяльності аграрного сектору та збільшення його продуктивності, зокрема шляхом внесення змін та новацій до законодавчої бази. Безперечно, позитивним результатом цього стало спрощення процедури ведення господарської діяльності та зменшення кількості дозвільних процедур Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу» та скорочення переліку видів господарської діяльності, які потребують отримання ліцензії Законом «Про ліцензування видів господарської діяльності». Більш того, прийнятий прогресивний Закон «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України стосовно захисту прав інвесторів», котрим запроваджено можливість похідного позову, впроваджено відповідальність посадових осіб господарських товариств у випадку завдання шкоди товариству їхніми неправомірними діями, а також введено інституту «незалежних директорів».

Проте самого лише приведення нормативно правових актів до європейських стандартів замало. Необхідно покращувати та створювати спеціальні закони, що безпосередньо стосуються функціонування аграрної сфери та земельних питань. Надзвичайно великий масив надмірно зрегульованого та застарілого законодавства, незавершеність земельної реформи, а також недосконалість програм реформування аграрного сектору призводить до уповільнення процесів розвитку АПК та створення бар’єру для збільшення обсягу інвестицій.

Одним із визначальних факторів для інвестора є наявність повноцінного ринку сільськогосподарських земель. Анонсована відміна мораторію у 2017 році, безперечно, може кардинально вплинути на інвестиційну привабливість України. Адже зараз, розглядаючи можливість інвестування в Україну, підприємці не можуть отримати достовірну інформацію стосовно прогнозування розвитку аграрної сфери, а, отже, не можуть оцінити, що саме вони отримають, вклавши гроші в оренду. Тим самим погоджуючись на можливі зміни власника землі та невпевненість у перспективі отримання права викупу оброблюваної ними земельної ділянки. На радість, відміна мораторію вже не здається такою недосяжною, адже в оприлюдненому плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік від 14.03.2016 йдеться, що починаючи з 2017 року буде розпочата торгівля державними землями сільськогосподарського призначення, а з 2019 року, ринок земель відкриється для продажу землі громадянами. Проте наразі інвесторам залишається займати вичікувальну позицію, адже непослідовність законодавця у прийнятті рішень вже не раз призводила до невиконання ним своїх обіцянок.

Невизначеність за собою залишає і фіскальна політика. З 2 січня 2016 року був скасований спеціальний режим оподаткування для всіх суб’єктів господарювання в агропромисловому комплексі. По суті, такий стан речей є прямою загрозою для швидких темпів розвитку аграрного сектору та позбавлення частини ресурсів усіх без виключення сільськогосподарських виробників. Звісно, у першу чергу ефект нової податкової політики відчують на собі малі та середні фермерські підприємства, проте слід не забувати, що їх проблеми можуть призвести до напруженості у даній сфері економіки та скороченню експортного потенціалу. Наразі, є спроби вирішення даної проблеми шляхом внесення до розгляду Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», прийняття котрого забезпечить зменшення фіскального навантаження на сільгоспвиробників та створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Однак знову ж таки для врегулювання цього питання потрібен час та політична воля.

Таким чином, для того щоб український аграрний сектор зміг на собі відчути ще більше уваги зі сторони потенційних інвесторів та запрацювати на повну потужність, ще багато питань залишається вирішити та привести в дію.