Скасування Господарського кодексу зробить правове поле передбачуваним

Сучасна модель економічного розвитку України вимагає системного законодавства, яке б створило сприятливий клімат для розвитку бізнесу та залучення іноземних інвестицій. З моменту прийняття Господарського кодексу і його набуття чинності в 2004 році, між його прихильниками і супротивниками ведуться постійні дискусії стосовно доцільності його існування і застосування на практиці.

Серед основних проблем застосування Господарського кодексу на практиці називають застарілість деяких його інститутів, невідповідність ряду норм Господарського кодексу нормам, викладених у спеціальних законах, які регулюють аналогічні господарські правовідносини. Особливо гостро проблема доцільності існування Господарського кодексу проявилася останнім часом у зв'язку з поступовою модернізацією українського законодавства, і приведенням його у відповідність з європейськими стандартами.

Основа дискусії з приводу скасування Господарського кодексу була закладена в самих доктринальних відмінностях господарського та цивільного права, а також в спорах про саму суть господарських правовідносин. Прихильники скасування Господарського кодексу завжди керувалися принципом похідною природи господарського права, який грунтувався на теорії тлумачення господарського права як частини громадянського. Підставою для існування такої позиції став факт наявності в Господарському кодексі низки норм які дублювали положення цивільного законодавства (наприклад інститут страхування в Господарському кодексі дублює аналогічний інститут в Цивільному кодексі). Таким чином, станом на сьогоднішній день, на практиці склалася ситуація при якій ряд економічних правовідносин регулюється двома різними кодексами, які досить часто суперечать один одному. Такий дуалізм неодмінно веде до негативних наслідків для економіки в цілому, а також для розвитку бізнесу зокрема.

Аргументація прихильників збереження Господарського кодексу не є систематизованої, і як правило, зводиться відстоюванні унікальності господарських правовідносин, і неможливості застосування до них механізмів регулювання, які використовуються в цивільному праві. Проте, в цілому прихильники Господарського кодексу виділяють кілька основних аргументів на користь його збереження.

Першим, і мабуть основним аргументом, його прихильників, є позиція, згідно з якою Господарський кодекс регулює ряд правовідносин, які не регулюються Цивільним кодексом та іншими актами законодавства. Наприклад, це норми стосуються регулювання діяльності унітарних і казенних підприємств, застосування адміністративно-господарських санкцій, регулювання таких інститутів як господарське відання і оперативне управління та ін. У той же час, варто відзначити, що багато з вищевказаних інститутів не є характерними для ринкової моделі економіки, мають анахронічні за своєю суттю, а роль їх існування в законодавстві є досить суперечливою з погляду їх застосування на практиці.

Ще одним аргументом, який використовується прихильниками існування Господарського кодексу, є регулювання їм тих господарських правовідносин, які мають публічно правовий елемент, і не можуть бути імплементовані в цивільне законодавство. Однак, варто зазначити, що при скасуванні Господарського кодексу окремі його норми і інститути, що регулюють ті чи інші правовідносини, які врегульовані цивільним законодавством, можуть бути врегульовані в майбутньому в спеціальними законами. Як приклад можна привести правовідносини страхування, які крім Господарського кодексу врегульовані Цивільним кодексом, а також Законом України «Про страхування»; інститут інвестування, який більш детально регулюється положеннями Законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про режим іноземного інвестування».

Таким чином, скасування Господарського кодексу на даному етапі економічного розвитку, є необхідною умовою для успішного функціонування бізнесу, прозорості та відкритості ринку для іноземних інвесторів. Однак, для успішної реалізації таких змін, необхідно уніфікувати цивільне законодавство, а також розробити і прийняти проекти відповідних спеціальних законів, які б врегулювали діяльність інститутів, регульованих в даний момент Господарським кодексом. Лише у разі внесення відповідних змін до законодавства, які приведуть у взаємне відповідність цивільні та господарські норми, можливо говорити успішної адаптації українського приватного права до європейських стандартів. Господарський кодекс вже давно є головною перепоною на шляху реформування системи приватного права в Україні, а його скасування є логічно обґрунтованим і закономірним кроком на шляху до модернізації правової системи в умовах розвитку ринкової економіки.