Посівна-2016: де невеликим гравцям взяти гроші?

За попередніми оцінками фахівців, посівна в цьому році обійдеться аграріям в 79,3 млрд гривень, що на 12,7 млрд гривень перевищує минулорічні витрати. У структурі витрат на проведення посівної, більше 30% планується використовувати на добрива, близько 15% — на насіння, 17% — на ПММ і паливо і приблизно 14% — на ЗЗР. Розрахункові витрати на гектар складуть трохи більше 4000 грн. Аграрії припускають обробити навесні близько 20 млн га орних земель.

Якщо з основною складовою посівної все гранично ясно, то з «доступними джерелами» фінансування - не зовсім.

Про гравців:
З блакитними фішками, так званими «blue chips», серед яких такі публічні компанії зі значним земельним фондом, як Кернел, Астарта та Укрлендфармінг - ситуація передбачувана. Ці компанії мають доступ до порівняно недорогого європейського ресурсу, мають надійне фінансове плече в особі ЄБРР, МФК, ЄІБ, комерційних банків і західних інвесторів, які і продовжують виділяти фінансові кошти. Як це не парадоксально звучить, «гроші дають того, кому вони найменше потрібні». З господарствами малої і середньої руки ситуація гірша, оскільки на даний момент, на жаль, робочих і доступних інструментів для забезпечення фінансування не так вже й багато.

До них можна віднести:

• кредитні лінії і факторингові схеми за участю комерційних банків;
• фінансування під заставу майбутнього врожаю, корпоративних прав юридичної особи, власника / орендаря землі, основних засобів компанії - елеватори та обладнання;
• власні накопичені фінансові ресурси;
• різні схеми (бартерні, схеми з відстроченням до 35-40 днів) з виробниками насіння, добрив і пестицидів;
• використання безресурсного інструментів кредитування: гарантії, векселі, гарантовані платежі і т.д. - Такий вид кредитування в 3-4 рази доступніше кредитів;
• бартерні схеми з великими агро-холдингами в обмін на форвардні контракти від майбутнього врожаю;
• залучення грошей від міжнародних торговельних компаній,
• залучення грошей приватних позичальників;
• аграрні розписки.

Незважаючи на всі перераховані труднощі, посівна стартувала: ярових ячменем засіяно 71,1 тис. га (4%), вівсом — 1,7 тис. га (1%), пшеницею — 0,4 тис. га, горохом — 18,5 тис. га (10% ). Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Питання дорожнечі фінансового ресурсу не знімається з порядку денного. Нашій країні критично необхідні інвестиції, для цього ж вкрай важливо забезпечити їх захищеність, всілякі інструменти та прозорі механізми по їх поверненню на користь інвестора. Гроші, як енергія — нікуди не зникають, а перетікають з більш турбулентних локацій в більш тихі гавані... Висновок зрозумілий.