Антидемпінгове мито на добрива: чого боятися?

Але якщо придивитися до рішення детальніше можна побачити, що воно спрямоване на розвиток реального конкурентного ринку. Перш за все треба зрозуміти, що відновлення антидемпінгових заходів аж ніяк не було раптовим. Мінекономрозвитку провело ґрунтовну роботу по аналізу ринку. До цієї роботи крім профільних наукових і аналітичних установ були залученні галузеві асоціації, які отримали письмові запити ще в кінці квітня. Тому масив даних і експертних думок цілком дозволяв МЕРТ ухвалити обґрунтоване і зважене рішення.

Уряд в особі Міністерства виступає за збалансований ринок. Залежність від єдиного джерела імпорту добрив несе стільки ж негативу, як і монополія одного з виробників на ринку. Тому в декларації, що супроводжувало рішення наголошується не лише на шкоді яку заподіє ринку демпінг з боку росіян, але й на необхідності розвивати альтернативні канали постачання добрив в Україну.

В короткотерміновій перспективі це рішення є болючим і може мати негативні наслідки. Так на хвилі ажіотажу можливе призупинення зниження ринкових цін і навіть невелике зростання. Затратним є також формування каналів постачання добрив з інших країн регіону. Відбудова залізничної і морської логістики. Але насправді ринок має час до наступного активного сезону споживання добрив. І якщо цей час буде використано продуктивно – вже восени українські аграрії матимуть більше можливостей отримувати різноманітні за походженням добрива і впливати на їх ціноутворення.

Крім того. Весняний сезон вже скінчився і дефіцит ринку не загрожує.

Тим хто говорить, про безальтернативність російських добрив має зрозуміти. Ситуація з собівартістю виробництва в Російській Федерації є тимчасовою. Ціни будуть зростати. І якщо на той час Україна не матиме ні власної хімічної промисловості ні інших джерел постачання, ця залежність дуже дорого коштуватиме українському аграрному сектору.

Навіть за умови вільного доступу росіян на наш ринок, не слід очікувати покращення цінової ситуації на ринку. Станом на 2016 рік ціни на українському ринку  карбаміду формувалися імпортерами на 36%, на ринку КАС  -  на 45%. Але це не призвело до помітного зниження внутрішніх цін.

Єдиним реальним негативним наслідком рішення МЕРТ є його раптовість. Якщо частина вже оплаченого і спрямованого в Україну товару буде зупинена на кордоні через те, що рішення не дасть часу на адаптацію контрактних зобов’язань, постраждають українські покупці і імпортери. Цього необхідно уникнути шляхом випуску спеціальних роз’яснень для митниці.

Чи постраждають від цього рішення імпортери російських добрив? Переважно ні. Ще під час попереднього введення антидемпінгових заходів вони опрацювали альтернативні варіанти наповнення своїх збутових мереж карбамідом і КАС.