"Зелена" їжа: що треба знати про органічне виробництво в Україні?

Які перспективи розвитку органічного виробництва в Україні? Чи може він бути не лише високомаржинальним, але і високообіговим? Чи можливо займатися органічним та традиційними агро-виробництвом в межах однієї компанії? Про це в дискусії управлінців агрокомпаній, що задіяні у виробництві органічної продукції. 

 

Є декілька слів - “органічне виробництво”, “біо”, “еко”. Чи не розмиває це бренд “органічне” та не плутає споживача?

 

Андрій Ніколаюк, комерційний директор "Етнопродукт":

- В органіці заборонено вносити штучні мінеральні добрива, заборонене ГМО, є різні стандарти, які регламентують відстань між традиційними полями та органічними. Багато й вимог до переробки.

 


 

Олена Березовська, голова правління ГС "Органічна Україна":

- Органічна продукція - це маркована продукція, відповідність стандартів в якій підтверджується сертифікатом. Але споживачу не треба обов’язково вимагати сертифікат, йому простіше орієнтуватися на маркування, заради якого все й задумано. Говорячи про те, що таке “органічне”, досвід показує, що є кілька варіантів розуміння. Для виробника це одне визначення - що стосується навколишнього середовища, соціального значення. Для споживача зовсім інше - йому все одно, як це впливає на землю, йому важливіше вплив на власне здоров’я.

Але загалом це продукція іншої якості, відповідності іншому стандарту. В світі немає більш глибокого стандарту безпеки, ніж органічний. Навіть зараз, коли загалом вся продукція стає більш безпечною. Зокрема в ЄС продукція, яка навіть не є сертифікованою як органічна, є вже конкурентною до органіки, адже стандарти безпеки значно виросли.


 

Наталія Нічіпорчук, категорійний менеджер GoodWine:

- Я завжди кажу, що органіка - це сертифікація не продукту, а процесу. Тобто, перевіряють відповідність стандартам не однієї партії продукції, а всього процесу виробництва, обробки землі, який не так легко змінити. І котрий підтверджують кожен рік. Поміняти за тиждень весь процес просто неможливо і немає сенсу. Тому, якщо стандарт вже є, то всі партії будуть органічними.


 

Наскільки стандарти відповідають реальності?

Н.Н.: - Перше, що потрібно сказати, що є конкретні люди, які проводять сертифікацію. Вони щорічно проходять акредитацію в міжнародних організаціях і доводять своє право видавати такі сертифікати. Особисто ми довіряємо їх оцінці. Так, є проблема з тим, що українським виробникам не вірять. Але мі поступово змінюємо цю точку зору.

О.Б.: - Після декількох скандалів всі виробники були пересертифіковані. Тому, якщо є якісь питання, то треба про це повідомляти. В принципі попит перевершує пропозицію і тому на полицях вона доповнюється псевдоорганікою з надписом “біо” або “природньо”. Адже, якщо є попит на такий продукт, то, звісно, виробники це використовують. Тому мало закликати споживати органічну продукцію, треба ще вчити розрізняти маркування та закликати виробників працювати чесно.


 

Що таке ГО “Органічна Україна”?

О.Б.: - “Органічна Україна” була створена чотири роки назад тими виробниками органічної продукції, які вже стояли на полицях та відчували, що вони не захищені. Фактично зібрались лідери ринку та вирішили займатися лобіюванням інтересів, формуванням ринку, роботою з медіа.

Н.Н.: - Взагалі в органіці все робиться не завдяки, а всупереч. З'явилися кричущі випадки псевдоорганіки, на неї стали клювати мережі - ринок зрозумів, що на цьому продукті можна дуже добре заробити. І п'ять-шість чоловік з різних компаній почали просто активно переконувати мережі, що не варто просувати псевдоорганічні продукти як органіку, тому що це знецінює поняття.


 

Чи можна найти партнерів, щоб не треба було вирощувати всю лінійку продуктів чи всі компоненти? Чи можна зосередитись на чомусь одному?

А.Н.: - Я думаю, що ринок буде до цього рухатись, адже безглуздо, якщо кожна компанія побудує свій молокопереробний завод, завод по переробці м'яса. Коли ми починали працювати, то ми зустрілись з представниками одного переробного завода, де хотіли переробляти власне молоко, але не вийшло - вони відмовились з нами працювати, оскільки не уявляли собі, як можна ефективно відокремити органічну продукцію від звичайної. Ми були змушені встановлювати власну переробну лінію, хоча в принципі це неправильно. Простіше було б якби існував завод, розрахований на переробку суто органіки, з яким працював би ряд виробників молока. Ідеально, і колись так буде, ринок так і працюватиме. Але зараз часто доводиться все робити самостійно та будувати вертикаль.

О.Б.: - Є дві стратегії: вертикаль, коли все робиться повністю від вирощування продукту до продажу, та горизонталь,  - наприклад, є “Екород”, які лише переробляють бакалею, але роблять повну лінійку. Є й приклади, коли просто переробляють продукцію під чужі бренди. Це на ринку є, але поки лише в окремих нішах. Наприклад, в тваринництві ще немає, адже процеси більш складні.

Н.Н.: - Тут є дві проблемі. З одного стороні власники, які хочуть все контролювати і бояться ділитися. З іншого контрагенті, на яких не завжди можна покластися. Але є простий інструмент - завтра ми у вас більше не купуватимемо, якщо ви не будете робити те, що потрібно нам.

Щоб органіка з'являлася, треба дати фермеру відчути економічну доцільність її виробництва. Незважаючи на те, що я проти використання імпорту, але саме він допоміг українському виробникові повернутися обличчям до споживача, підвищіти якість упаковки, покращити безпеку продукції, розширити асортимент. Втім, нас до цього часу не влаштовує якість виробників, ми хочемо щоб їх стало більше, конкуренція зросла і якість продукції зросла слідом.


 

Як можна скоротити шлях від сировинної компанії до полиці в ритейлі?

Н.Н.: - Якщо ти даєш готове рішення, то його легко поставлять на полицю і легко продадуть. Але якщо є тільки молоко і все, треба щось робити, це складніше. І таких виробників більшість. Хоча багато хто стає маркетологами, пакувальниками і робить все дуже добре. Крім того, на ринку з'являються невеликі переробники, які вміють добре і красиво зробити і піднести, і їм потрібно тільки підказати, де взяти потрібні інгредієнти.


 

Які ніші будуть швидше за все розвиватися?

Н.Н.: - Не вистачає продуктів щоденного споживання і продуктів дитячої групи. Наприклад, дитячої молочки, сертифікованої і брендованої, сухих сумішей. Це точно будуть купувати, тому що попит на дитячі продукти постійний. М'ясо з низьким вмістом жиру - наприклад, кролики, курка, індичка. Хороші напівфабрикати і продукти переробки з такого м'яса - наприклад, якісних пельменів в Україні немає. Наприклад багато бакалії, але немає органічних мюслі, граноли, фітнес-сніданків, безглютенової і безлактозної їжі. Овочі, зелень, ягоди, фрукти - особливо взимку, коли їх бракує. Але я думаю, що одна людина не забезпечить ринок, тут дуже високі витрати і треба зробити правильне зберігання-упаковку-переробку. Тому це поле роботи для об'єднань фермерів.


 

Які перспективи експорту? Чи не запізно виходити на той ринок буде тим, хто зараз тільки починає?

А.Н.: - Якщо говорити про переробні потужності в ЄС, то там вони дуже добре розвинені та потребують сировини. Якщо говорити про готові продукти, то наврядчи український сир купуватимуть в Європі.

О. Б.: - Втім, світ не закінчується на ЄС. Є США, є Японія, яка зараз цікавиться переробленою органічною продукцією, є Схід, який має запит на безпечну їжу.


 

Коли ми починаємо думати про органічне виробництво, про що треба знати?

О.Б.: - З проблемних питань головне - нерозуміння економіки. Органічний ринок дослідити неможливо, неможливо порахувати собівартість виробництва органічної ягоди. Тобто дуже важко спланувати

А. Н.: - Проблеми і з технологіями - не завжди зрозуміло, як правильно виробляти той чи інший вид продукції.

Н.Н.: - Я думаю, що у органіки без власних коштів в Україні немає майбутнього. Не прийде дядя з гаманцем і не вкладе в органіку. Або прийде, але нічого не вийде, поки кожен місяць вас будуть питати, коли ваш бізнес-план реалізується. Порахувати складно, якщо взагалі можливо. Тому це буде тільки розвиток компаній, в які вкладені власні кошти і фанатизм, драйв власників. Але не треба думати, що завтра тебе заберуть тільки тому, що ти робиш органічний продукт. Треба робити оригінальний і цікавий продукт. Мало робити сир, треба відразу робити налисники.

Підготовлено в рамках спецпроекту з програмою Agri MBA від Києво-Могилянської академії (kmbs)

фото: ebrd.com

Земельна абетка: про що треба пам'ятати, орендуючи чи купуючи землю

Органічне агровиробництво — зелений “блакитний океан” України



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама