З якими ризиками стикались виробники молока та чому навчились протягом року?

У 2016 році молочно-товарні ферми працювали в найгірших умовах за останнє десятиріччя. За прогнозами на кінець року, рентабельність галузі буде становити мінус 22,5% та буде нижчою від середніх показників 2011-2015 років. У травні-вересні український молочний індекс був історично найнижчим за останні п’ять років. Кризову ситуацію в галузі  ускладнювала невизначеність фермерів щодо вірогідності збереження підтримки для аграріїв.  

Читайте також: Аграрний 2016-й: як свинарі пережили АЧС, зменшення попиту та заборони експорту

Яким чином галузь відреагувала на кризу? Перш за все, стрімким скороченням поголів’я ВРХ. За підсумками грудня Державна служба статистики констатувала: мінус 85 тис. голів, або мінус 12% за останніх два роки. Однак, на загальний вал виробництва скорочення поголів’я не відобразилось. За прогнозами на останні місяці 2016 року ми матимемо 10,3 млн тонн молока загального виробництва як промисловими так і присадибними господарствами. Це все пов’язане з тим, що криза підштовхнула господарів підприємств шукати шляхи підвищення продуктивності молочно-товарних господарств, яка в результаті зросла на 4%.

2016 рік у цифрах

Індекс УМІ за підсумками року: +7%

Рентабельність молочного скотарства: - 22,5% за останні 5 років

Скорочення поголів’я ВРХ за два роки: – 85 тис. голів, - 12%

Молоко загального виробництва: 10,3 млн тонн молока

З них молоко промислового виробництва: 26%, молоко з домашніх господарств: 74%

Продуктивність ефективних молочно-товарних ферм: + 4%

Частка молока ґатунку екстра в структурі всього об’єму молока: +4%

Експорт молочних продуктів: - 8%

Основні споживачі української молочної продукції: Казахстан, Грузія, Молдова.

Нові ринки збуту: Єгипет, ОАЕ, Китай, В’єтнам, Бангладеш.  

Скоротили поголів’я та вийшли з бізнесу перш за все малоефективні господарства. Високоефективні господарства навпаки продовжували інвестувати в свою галузь, не дивлячись на кризу. Вони розуміють, що потрібно шукати нові резерви прибутковості, впроваджувати нові технології, бути енергоефективними, вирівняти прогалини у своєму бізнесі. Тому в таких господарствах надої виросли, а обсяг виробництва підвищився на 10% порівняно з минулим роком.  

Не зважаючи на те, що промислове виробництво молока в загальному валі отриманого молока в Україні, не перевищує 26%, а решта – молоко, отримане від домогосподарств населення, ми маємо чіткий курс на індустріалізацію галузі. За підсумками цього року на переробку надійшло майже 70% молока промислового виробництва, тобто від промислових  господарств – молочно-товарних ферм.

Читайте також: Перемога VS зрада: найкращі та найгірші рішення влади для агросектору

Стрімко росте якість молока, яке поступає на переробку. За підсумками цього року ми маємо плюс 4% в частці молока екстра в структурі всього об’єму молока, яке надійшло на переробку. Стрімко скорочується молоко першого ґатунку. Це свідчить про те, що господарства всерйоз перейнялися впровадженням належних практик виробництва молока, його охолодження молока і транспортування.

Якщо говорити про експортну діяльність, перше півріччя було доволі млявим, і це мало свої наслідки. Як зазначають аналітики, Україна за Рейтингом країн світових молочних експортерів в 2016 році відкотилася на 42 місце. Хоча у минулому році ми були на 40-му місті, а в 2014-му – на 28-му за натуральним експортом сировини в натуральному виразі.

У вересні було відносне пожвавлення торгівлі зі світом, що пов’язане з зростанням активності на світовому ринку. Ми мали значний приріст експорту сухого молока-масла, але різке скорочення експорту твердих сирів, що негативно відбилося на загальній картині, тому ми маємо скорочення експорту на 8%. Основними споживачами молочної продукції були країни пострадянського простору – Казахстан, Грузія, Молдова. 2016 рік також відзначився організованими торговими місіями, участю у виставках, знайомством з новими потенціальними ринками збуту. Для України відкрилися ринки Єгипту, ОАЕ, Китаю, В’єтнаму, Бангладешу.  

Поруч з політичними та економічними загрозами ми отримали ще одну – епізоотичну. В 2016 році до кордонів України на небезпечно близьку відстань наблизилися такі хвороби, як ящур на заразний вузликовий дерматит. Остання хвороба особливо небезпечна: якщо вона потрапить в Україну, ми будемо мати орієнтовні втрати промислового поголів’я на 40-70%. АВМ приділяє багато уваги проблемі заразного вузликового дерматиту. Зараз ми маємо затишшя, тому, що в зимку не такі активні основні вектори поширення цієї хвороби. Тому ми можемо зупинитися і попрацювати над тим, аби захистити себе весною, коли епізоотична загроза відновиться. Під перший удар підпадають Росія, Україна та Білорусь. Ця проблема стоїть дуже гостро ще й тому, що у нас немає резерву вакцини, а в бюджеті коштів на це не передбачено. За оцінкою Держпродспоживслужби, потрібно 54 млн грн на те, щоб забезпечити в повному обсязі заходи з профілактики ЗВД, що включають, перш за все, вакцинацію прикордонних територій. В бюджеті за 2016 рік на всі хвороби передбачено лише 50 млн грн. Однак, радує те, що є розуміння ситуації, є діалог. Ми сподіваємося, що витрати саме на ці заходи будуть збільшені, адже мова йде про економічну безпеку країни.

Якщо говорити про рік, що минає, поруч з усіма екстенсивними факторами, є один величезний плюс – сутужна ситуація, найбільша криза в галузі спонукала молочних виробників до консолідації. Не тільки в плані відстоювання інтересів в правовому полі, а ще й у пошуку нових резервів прибутковості. В 2016 році ми зробили перші кроки до створення повноцінного молочного кооперативу. Господарства створили «Гуртовий збут молока», коли об’єднувалися в пули та напряму виходили на переробні підприємства. Сподіваємося, ця ініціатива буде продовжена. За досвідом всіх країн, що заніміють першість на світовому ринку молока, це неминуча еволюція галузі. В Данії, Голландії, Новій Зеландії створені потужні кооперативи.

Читайте також: Олександр Григорович: Про інфраструктурні проекти китайці говорять як майбутні власники ДПЗКУ

Якщо давати прогноз на 2017-й, потепління ринку молочного скотарства України продовжиться. Цьому є потужні зовнішньоекономічні фактори. Матимемо стримане відновлення рентабельності скотарства, не такі різкі падіння сезонних закупівельних цін на молоко. Подальше скорочення поголів’я було не таким суттєвим. Чого очікуємо? Відновлення загроз епізоотії, до яких потрібно готуватися активно. Очікуємо, що в наступному році запрацює потужний молочний кооператив і в Україні. Це буде перший прецедент, коли не присадибні господарства, а потужні молочно-товарні ферми об’єднаються у пули.

Джерело: Аналітичний центр АВМ