Новий курс: чи вдасться Мінагрополітики зупинити поширення АЧС?

Через майже півтори роки Африканської чуми свиней в Україні проблемою поширення хвороби вирішили зайнятися. З минулої п’ятниці Мінагрополітики провело декілька засідань робочої групи, в яких також взяли участь експерти та учасники ринку. Головне питання - як приборкати хворобу, яка навіть за визнанням керівництва Мінагропроду вийшла з під контролю. У міністерстві навіть готові визнати свою нездатність самотужки вирішити проблему - під час відкриття однієї з виставок місяць тому міністр аграрної політики Тарас Кутовий заявив, що ситуація з поширенням АЧС є настільки складною, що вимагає втручання Ради національної безпеки та оборони. РНБО вже залучить експертів, які оцінять рівень загрози та дадуть  рекомендації Адміністрації Президента, Кабміну та іншим центральним органам влади щодо комплексів заходів, та координуватиме боротьбу з вірусом.

Нагадаємо - станом на 22 жовтня 2016 року, за офіційними даними, в Україні було зафіксовано 79 випадків захворювання на африканську чуму свиней. При цьому, за приблизними оцінками, свинарські господарства зазнали у 2016 році у 22 млн грн. збитків. Тим часом на протиепізоотичні заходи у 2016 році було виділено всього  50 млн грн., які Держпродспоживслужба отримала лише в другій половині року.

Читайте також: Біологічні війни: як АЧС та нодулярний дерматит ВРХ можуть обвалити економіку України

У наступному році дадуть більше - під час останнього засідання Кабміну уряд підтримав пропозицію очільника Мінагрополітики збільшити у проекті держбюджету на 2017 рік видатки на протиепізоотичні заходи у 4 рази, або ж до 200 млн грн. Крім того, як стало відомо Agravery.com зі слів віце-президента Асоціації свинарів України Оксани Юрченко, на робочих групах Мінагрополітики також запропонувало компенсувати населенню витрати на ідентифікацію тварин у розмірі 37 грн на одну тварину – відповідні затрати уже закладено в проект держбюджету на наступний рік. Однак при цьому буде посилено адміністративну відповідальність за неідентифікацію тварин, а також переміщення неідентифікованих тварин. Як повідомив голова департаменту тваринництва Мінагропроду Микола Кваша, Мінагрополітики пропонуватиме внести зміни до Адміністративного кодексу, збільшуючи штрафи. Втім, із розмірами нових штрафів вони поки що не визначились. 

Кодекс України про адміністративні правопорушення окремою статтею 107-2 щодо передбачає мінімальні санкції за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин, а саме:
за неподання для реєстрації даних про ідентифікованих тварин, їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж господарства тварин;
-    неподання для реєстрації даних про господарства;
-    переміщення тварин без ідентифікаційних документів;
-    проведення забою, утилізації неідентифікованих та незареєстрованих тварин;
-    здійснення продажу, проведення виставок і штучного осіменіння неідентифікованих та незареєстрованих тварин -
-    тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб - підприємців, уповноважених осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто:  штраф для громадян становитиме від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-85 грн), а на посадових осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн).
-    При повторному порушенні протягом року штраф на громадян від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн), а на посадових осіб — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн).
Розглядати справи про правопорушення вимог законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин  мають право - державні  інспектори  ветеринарної  медицини міст, районів, районів у містах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи  на  ринках,  інспектори  ветеринарної  міліції  міст і районів.
На сьогоднішній день розглядається можливість збільшення розмірів штрафів шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аби мінімізувати втрати населення та господарств від АЧС, в Мінагрополітики хочуть налагодити оперативну компенсацію за забій здорових тварин у зоні поширення вірусу. Також буде внесено зміни до Інструкції по боротьбі з АЧС, які дозволять реалізацію м`яса здорових тварин із заражених територій після попередньої термічної обробки, а також дозволять діяльність свинарських господарств у 3-кілометровій циркульній зоні навколо виявленого осередку захворювання, якщо ті відповідають критеріям біобезпеки. При цьому подвірний забій свиней у господарствах населення заборонять.

Читайте також: Чума у розпалі: де протягом року в Україні спалахувала АЧС

Окремим пунктом стоїть посилення повноважень персоналу з контролю над поширенням АЧС, тому в аграрному міністерстві хочуть надати більше прав ветеринарним інспекторам. При цьому, в Мінагрополітики планують відновлення ветеринарної поліції – однак, якщо минулого тижня Кутовий говорив, що для реанімації  такої структури буде ухвалено окремий законопроект, то тепер чиновники аграрного відомства проситимуть МВС створити підрозділ ветеринарної поліції, який, втім, виконуватиме ветеринарні функції лише у випадку виявлення на певній території осередку захворювання. При цьому штат та повноваження такого підрозділу буде окреслено в ході перемовин з керівництвом МВС, які мають завершитись до кінця цього року.

Разом з тим, чиновники поки не поспішають говорити, скільки буде потрібно часу, аби зупинити поширення АЧС в Україні. Окрім цього, пропозиції Мінагрополітики має погодити Кабмін.

Опитані Agravery.com експерти позитивно оцінюють такі ініціативи чиновників Мінагрополітики по локалізації поширення вірусу АЧС в Україні. Як зазначив національний експерт FАО Віталій Башинський, вищезазначений перелік ініціатив є мінімально необхідними для локалізації поширення “африканки” Україною. “Коли вдасться встановити контроль за переміщенням тварин, тоді можна буде ефективно гасити спалахи АЧС по усій країні”, - наголошує його колега Володимир Поліщук.  Він також наголосив, що борцям з АЧС треба дати більше повноважень, адже “наше законодавство по боротьбі з АЧС є хорошим, однак його нема кому виконувати, оскільки нема достатніх повноважень”.  

Згодні з ними й учасники ринку. Як переконаний виконавчий директор із тваринництва СП ТОВ «Нива Переяславщини» Віталій Шакель, аграрне міністерство зможе зупинити поширення АЧС Україною, якщо їм вдасться реалізувати весь запланований комплекс заходів по боротьбі з вірусом. На думку Надії Кудлай, власниці двох свиноферм у Білоцерківському районі, дозвіл на реалізацію м'яса здорових тварин із уражених АЧС районів, а також дозвіл на діяльність у 3-кілометровій зоні навколо осередку захворювання свинарських господарств, що дотримуються норм біобезпеки, суттєво знизять потенційні втрати свинарських господарств при виявленні осередку захворювання. При цьому населення охочіше повідомлятиме про випадки захворювання на «африканку».

Читайте також: Держпродспоживслужба назвала причини поширення АЧС в Україні

Разом з тим, на думку аграріїв, у пропозиціях Мінагрополітики по боротьбі з АЧС є хиби, які необхідно виправити. Так, на думку Надії Кудлай, функцію реєстрації поголів’я свиней у господарствах населення необхідно повністю покласти на державних ветеринарних інспекторів, оскільки селяни не мають чіткого усвідомлення щодо необхідності реєстрації власних свиней. З тим гроші, які планують спрямувати на компенсацію населенню витрат по ідентифікації тварин, краще передати на потреби ветеринарного відомства.

Окрім цього, вона пропонує змінити технічну сторону ідентифікації свиней – замість бирки, яку зараз чіпляють на тварин, наносити татуювання, яке б несло дані про регіон походження та іншу необхідну інформацію. Така система ідентифікації повністю відповідає європейській практиці, а також є технічно простішою, а з тим – і менш затратнішою для господарств та держбюджету.

На думку Шакеля, посилити повноваження ветеринарних органів по боротьбі з АЧС буде недостатньо – потрібно також посилення повноважень з поточної перевірки діяльності господарств.

Окрім  цього, як наголосив аграрій, необхідно прописати чіткий перелік критеріїв біобезпеки для підприємств, що опинились у трикілометровій циркульній зоні навколо осередку АЧС, аби уникнути можливостей для спекуляцій, а з тим – і корупційного чинника.

Іван Киричевський

фото: val.ua, koryukivka-mayak.com