Голова Аграрного фонду: У нас нема можливості проводити інтервенції

Коли говорять про те, що держава повинна регулювати ціни на той чи інший вид продукції, відразу згадують про Аграрний фонд. Який під час осінньої посівної вже законтрактував 700 тисяч тонн пшениці, під час весняної — 180 тисяч тонн і продовжує укладати контракти на поставку гречки. Однак штучно знижувати ціни на ринку, проводячи інтервенції, не збирається, про що голова Фонду Андрій Радченко  розповів у бліц-інтерв'ю Agravery.com:

- Ви заявляли, що цього року за зверненням Мінагрополітики законтрактуете покупку 25-35 тисяч тонн гречки. А скільки було минулого року?
- Набагато менше — близько 6-7 тисяч.

- А чому так збільшили плани — через звернення Мінагрополітики або тому, що самі так вирішили, спираючись на негативні прогнози щодо врожаю?
- Частково тому, що був такий запит від Мінагрополітики. А, крім того, нам треба доповнювати лінійку наших продуктів у роздробі, яку ми запустимо в цьому році.

- Ви говорили про плани зайняти 30% ринку борошна.
- Розуміємо, що ми не просто комерційна структура, це наша соціальна відповідальність. Ми не хотіли б, щоб Аграрний фонд був як «чорний ящик», про справи якого знаю тільки деякі. Для нас важливо, щоб про нашу діяльність знали всі громадяни. Тому ми й хочемо вийти в мережі. Почнемо з нашого якірного продукту — борошна, яке будемо щомісячно поставляти в роздріб по чотири тисячі тонн, що складе приблизно 10% від нашого обсягу реалізації. Потім будуть гречка, цукор, інші крупи.

- Які?
- Вівсянка, пшоно — достатньо п'яти-шести найменувань загалом.

- Пару років тому бакалія з аграрного фонду продавалася в мережах на вагу. Зараз ви говорите про фасовану продукцію. Продавати в мішках більше не будете?
- В основному будемо продавати фасовані продукти, але не виключаємо, що будуть і розсипом. Все залежить від формату магазину, де будемо продаватися. Є ж магазини, де можуть бути тільки полиці, а є, де можна і мішок поставити. Ми можемо продавати і так, і так. В першу чергу ми зацікавлені у виведенні бренду.

- Якого?
- «Аграрний фонд», у нас вже і новий логотип розроблений. Затверджена упаковка, як вона буде виглядати, звідки і як поставлятися. Думаю, що ми почнемо продавати нашу продукцію вже з початку місяця. Хочемо почати з Києва, потім перейти в регіональні мережі. Всі цифри вже узгоджені, переговори з великими мережами закінчені, договори підписані. Визначена логістика для заходу, центру і сходу країни.

- З якими мережами почнете працювати?
- «Метро», «Ашан», «Білла» — це великі мережі, де ми будемо починати. Потім перейдемо до лінійних мереж.

- Якщо зараз подивитися на полиці, ціна на один і той же кілограм крупи може сильно відрізнятися. Якою буде ваша цінова політика?
- Ми дешеву продукцію навряд чи будемо випускати. У нас зараз немає функцій і можливості робити інтервенції. Ніяких адресних дотацій та державних програм по дотаціях немає. Другий момент: коли ми вийдемо з торговою маркою «Аграрний фонд», ми плануємо, що вона стане своєрідним індикатором співвідношення ціна/якість. Тобто, як тільки ми почнемо знижувати ціну, ми почнемо обвалювати ринок. Я малюю такою модель: споживач прийшов в магазин, побачив борошно від Аграрного фонду, подивився на ціну і зрозумів, що все, що коштує дешевше, викликає питання щодо якості. Все, що коштує дорожче, має інші особливості.

- Як правило, найдешевші — це марки самих магазинів. Ви будете продавати дорожче? Фактично вказуючи на неякісність цих марок, якщо ваша модель приживеться.
- Але це питання не до Аграрного фонду. Я не думаю, що «Метро», «Ашан», «Білла» не будуть зацікавлені в наших продажах. Не думаю, що регіональні супермаркети відмовляться з нами працювати. Крім того, свої марки є не у всіх.

- Виробники часто скаржаться на відстрочення по платежах. У вас є такі побоювання?
- По цих продуктах немає тривалої відстрочки. Кажуть, що може бути і три місяці, але частіше максимум до місяця. З урахуванням того обсягу, який ми будемо випускати, це не така велика дебіторка, яку ми не зможемо потягнути.

- А як щодо плати за полицю? Або ім'я Аграрного фонду стане страховкою від цього?
- Ні, ніякого адміністративного ресурсу АФ включати не буде і не збирається. Тому ми і говоримо про ринкові ціни і ринкові можливості. Аграрний фонд — це велика компанія, є запас міцності. Якщо маленькі компанії штовхаються за полицю і говорять про два мільйони гривень, то у нас все по-іншому. Ми не хочемо ламати ринок, але все одно будемо впливовіші багатьох.

- Ви говорили про 30% ринку борошна. А що по крупах?
- По крупах ми поки не рахували, їх ми будемо додавати, щоб полиця була не порожня. По цукру ще теж не готовий сказати — ми всередині фонду не прийшли до підсумкового рішення, як його просувати. Цукор вважається монопродуктом і завжди лежить окремо. Ось і думаємо: залишити так чи поставити окрему полицю, де будуть всі наші продукти.

- Ви законтрактували вже майже 900 тонн. Є ще в планах нові контракти?
- Ми ще контрактуем гречку, але укладання контрактів йде погано. Поки що ми законтрактували тільки 2,5 тисячі тонн з 25 тисяч. Крім того, ми чекаємо, яку пшеницю отримаємо. Думаю, що не вся вона буде продовольча і нам доведеться докуповувати її на споті.

- На який відсоток фуражу розраховуєте?
- Приблизно на 20-25%. Поки що всі акти огляду полів говорять, що врожай буде хороший. Але все рівно, буде видно тільки за фактом збирання.

- А кукурудзу будете закуповувати?
- Нам би обов'язкову програму виконати, а довільну — як вийде. Будуть ресурси, будемо купувати.

- Але ви ж хочете випустити ОВДП на п'ять мільярдів.
- І ці гроші підуть на обов'язкові закупівлі. Кілька місяців тому ми побудували довгостроковий фінансовий план, тому що зазвичай як: зберемо урожай восени, і починається весняна посівна, не встигли продати борошно, почалася осіння. В нас занадто великі розриви по ліквідності. І, крім того, з обороту в останні роки вийшло багато грошей. Два мільярди в Брокбізнесбанку застрягли, депозит в 25 мільйонів доларів, який укладено до 28 грудня, не брав участь ні у весняній, ні в осінній посівній. Дай Боже його повернути до осені, але якщо не повернуть — це великі гроші, які втратили. Тому потрібно залучати гроші.

- Коли ви випустите євробонди?
- Це можливо буде до кінця року. Це набагато складніше, тому що євробонди — це квазі-держборг. Аграрний фонд — стовідсоткова державна донька. Департамент держборгу повинен дати дозвіл, потім Мінфін повинен дати дозвіл. Ми плануємо, що зареєструємо емісію у Великобританії і це буде private placement по 30-50 мільйонів доларів.

Наталія Гузенко

фото: minagro.gov.ua