Голова Аграрного фонду: Сподіваємось, що зможемо робити інтервенції вже восени

Державна спеціалізована бюджетна установа «Аграрний фонд» не виконує покладені на неї функції цінового регулятора на аграрному ринку, отже має бути ліквідована, заявила минулого тижня Державна фінансова інспекція. Ревізія діяльності установи в період 2013 – 2014 років та I кварталі 2015 року підтвердила, що з початку свого існування ДСБУ «Аграрний фонд» не провела майже жодної товарної чи фінансової інтервенції. 

Найвищим «досягненням» установи є втрата державних коштів та майна, зазначає міністр аграрної політики й продовольсва Олексій Павленко. Наприклад, на початку цього року ревізія встановила фінансові порушення на 9,9 млн грн. Нагадаємо, нинішній керівник ДСБУ «Аграрний фонд» Валентин Алексейчук виконує обов’язки директора з березня 2015 року. До нього з 2012 року посаду займав Володимир Дрань, який був відсторонений від виконання обов’язків голови установи наказом Мінагрополітики.

Чи насправді все настільки критично й як ставиться до ініціативи ліквідації голова братньої структури - ПАО "Аграрний фонд", до якої мають перейти функції ДСБУ, Agravery.com розпитав у його голови, Андрія Радченка.

Минулого тижня Державна фінансова інспекція за результатами перевірки діяльності підприємства запропонувала ліквідувати Державну спеціалізовану бюджетну установу Аграрний фонд. Чи підтримує ви таку пропозицію?

- Пропозиція логічна, адже зараз у нас функціонує кілька аграрних фондів, функції яких розмежовані. На мою думку, було б доцільно оптимізувати їх та передати одній із структур. Гадаю, що це має бути ПАО, а не ДСБУ.

Така ініціатива - наслідок реформи 2013 року?

- Безумовно, це послідовний етап реорганізації, що триває з моменту заснування ПАТ «Аграрний фонд» в 2013 році, який проводить форвардні програми закупівель зерна. А в ДСБУ наразі залишився лише цукор. За умови, що закупівлі цукру теж будуть передані ПАТ, діяльність ДСБУ можна буде вважати такою, що вичерпала себе. Зараз цінова ситуація дозволяє це зробити, на відміну від попередніх років, коли через перевиробництво ціна цукру на ринку була нижчою, аніж собівартість цукру, який був закуплений ДСБУ.

Чи є якісь перешкоди для ПАТ «Аграрний фонд», щоб розпочати інтервенції борошна за умови, що ДСБУ можуть ліквідувати?

- Насамперед нам необхідне прийняття закону щодо підтримки сільгоспвиробників, який зараз проходить погодження й громадське обговорення якого вже завершене.

Коли очікуєте його прийняття?

Сподіваємося, що восени це питання буде винесене на голосування в парламенті. Нам хотілося б, щоб саме в цей період на ПАТ були покладені функції інтервенцій. Технічно ми готові вже зараз.

Чи вистачає наразі обігових коштів у ПАТ?

- Риторичне запитання для аграрної структури. Звісно, обігового капіталу не вистачає. Ми отримуємо безліч заявок щодо відкриття додаткових програм. Але всі ініціативи стримуються саме через брак обігових коштів. Зокрема, ми отримуємо заявки від закордонних партнерів щодо поставок борошна. У нас дуже багато заявок приходить по додаткових програмах, в тому числі, заявки на експорт борошна. Однак без власних переробних потужностей виконати їх надто складно. Поки що це на рівні планів.

Говорячи про експорт, не можу не запитати про оприлюднений компанією АПК-Інформ Медіа-Груп минулого тижня рейтинг експортерів. Для ринку той факт, що Аграрний фонд входить до десятки найбільших експортерів пшениці, виявився несподіванкою. 

- Чому вас це дивує? Згідно зі Статутом, ПАО «Аграрний фонд» може проводити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства. Інша справа, що оскільки основна функція ПАТ «Аграрний фонд» - забезпечення продовольчої безпеки всередині країни, обсяги експорту у нас були мінімальні. Ми експортували 1,1% пшениці від загального об’єму експорту України та 1% ячменю.

Як розвивається ваша ініціатива щодо торгівлі в роздрібних мережах під власним брендом?

- Думаю, вже у серпні точно на полицях супермаркетів можна буде побачити борошно Аграрного фонду. Ми вже маємо упаковку, визначились з підприємствами-переробниками. Після того, як реалізуємо перший етап – реалізацію борошна під власним брендом в торгівельних мережах, - будемо бачити, як краще працювати з крупами та цукром.

Ви говорили про те, що плануєте зайняти 30% роздрібного ринку борошна. Це не забагато для держоператора? Чи не боїтеся претензій з боку Антимонопольного комітету?

- Ні. Все законно. Плани амбітні, і ми їх вважаємо реалістичними.

Чи почало вже надходити на склади зерно нового врожаю за форвардними контрактами?

Це питання контролюємо. Очікуємо, що станом на 1 серпня на елеваторах буде вже не менше 10% зерна.

Якщо говорити про форвардні програми, не можу не запитати про Луганську та Донецьку області. Аграрії цих двох регіонів зараз скаржаться, що Аграрний фонд відмовився закуповувати у них зерно за форвардними програмами.

- У нас немає упередженого ставлення до східних регіонів, але від Луганської області у нас не було жодної заявки, від Донецької області заявки надходили і ми їх задовольнили.

Що стосується Луганської області, то у нас там виникла неоднозначна ситуація. У зерносховищах в Новому Айдарі досі залишається наше зерно. Ще навесні ми пропонували вивезти звідти зерно до сховищ Харківської області, щоб за необхідності забезпечувати луганчан. Тоді начебто домовилися, але питання не було вирішене. Отже, якщо адміністрація Луганської області хоче з нами співпрацювати, я попросив би в першу чергу посприяти вивезенню зерна з Нового Айдара.

Що стосується спотових закупівель, то ми готові розглянути пропозиції від аграріїв всіх областей України, зокрема від Луганської та Донецької областей.

Коли розпочнете осінній форвард і які обсяги плануєте закупити?

Поки що конкретних планів не будуємо. Нам потрібно зрозуміти, яким буде результат весняного форварду, що закупимо по споту. І вже виходячи з цього, будемо будувати плани і прогнози.

Нещодавно ви поділилися планами по випуску облігацій на суму $ 200 млн. Цю заяву доволі критично сприйняли в Міністерстві агарної політики. На якому етапі зараз ця ініціатива і чи узгоджена вона з профільним відомством?

Аграрний фонд не обтяжений зобов'язаннями, як ДПЗКУ, у нас є прямі контакти з міністерствами і відомствами, тому немає прямих передумов не давати інвестицій нашій структурі. Одночасно з цим я завжди говорив: у нас є обов'язкова програма - закупити 1 млн тонн продовольчої пшениці. Але ніхто Аграрному фонду не обмежував довільну програму. Дивіденди з нас запитують, їх же десь треба брати. З іншого боку, навіть незалежно від економічних показників, незалежно від того, буде дефолт чи не буде, закінчиться війна чи ні, пшениця все одно буде рости і Україна буде збирати урожай.